Monday, January 26, 2015

Писанина

Якщо довго дивитися на коштовну прикрасу,
продавець врешті вирішить, що її хочуть вкрасти.
І пояснюй йому, що ти митець.
І доводь йому, що це не коштовність.
І що каміння неживе, а жити - прекрасно.
І, що тебе не потрібно розуміти, бо ти митець.
А час іде, йдуть люди.
І кожен у різний бік,
а хтось у спільний.
А скільки будинків звели нещодавно.
А краще б звалили решту.
І, врешті, кого це турбує?
Кожен має достатньо свого,
а хтось нічого не має.
Ось тут і нерівність,
і расові дискримінації.
Кредити тягнуть великі відсотки.
 І великий відсоток емігрантів.
Гранти виграти не так легко,
тому митцям так важко.
Важким був 2014,
але 15 буде кращим.
Бо "Таке", - сказав Іздрик.
І як так, не знати Іздрика?
Такий лисий старший мужчина.
Хоча, психологічні тести дають 25.
Мені теж майже 25.
А пенсійний вік 65.
Мабуть, нудно там, на пенсії.
І болять суглоби.
Хребет потребує твердої поверхні.
Зверхність продавців часом зашкалює.
А часом зашкалює мороз  в країні.
А часом зашкалює мороз на верхівках.
Хоч каменем до стіни....
І, доречі, про каміння.
Воно не вартує такої ціни.



No comments:

Post a Comment